Артикль

Визначений артикль

Визначений артикль використовується у наступних випадках:

1. Як правило, з власними назвами, назвами народів та географічних місцевостей: ο Γιάννης Яніс, ο Έλληνας грек, οι Αθήναι Афіни
2. Завжди з вказівними займенниками, які виступають у ролі означення: αυτό το βιβλίο ця книга. Якщо іменник є визначений вказівним займенником та прикметником, артикль ставиться перед прикметником: αυτή η ωραία γυναίκα ця красива жінка.
3. Після займенникових прикметників όλος, ολόκληρος, ολάκερος, а також після відносного займенника οποίος: όλοι οι άνθρωποι всі люди, τον οποίον είδα той, якого я бачив.
4. Перед іменниками, визначеними за допомогою енклітичного присвійного займенника: το βιβλίο μου моя книга, το δικό μου βιβλίο моя (власна) книга.
5. Перед субстантивованою частиною мови: ο ευτυχής щасливчик

Звичайний порядок слів: артикль - означення - іменник, наприклад: το ψηλό δέντρο високе дерево. Тим не менш, означення може стояти і після іменника; в такому випадку артикль з'являється двічі: το δέντρο το ψηλό.

Якщо артикль відноситься до кількох пов'язаних контекстом іменників, часто використовується спільний для них артикль: τα ξάρτια και πανιά снасті та вітрила.

Артикль не використовується:

1. Перед іменною частиною складеного присудка: είμαι γιατρός я лікар.
2. У заголовках, вивісках, оголошеннях і т.д.
3. В переліках: σε κείνα τα μέρη πού βουνά και κάμποι είναι ντυμένοι λευκή στολή в тих краях, де гори і рівнини вбрані у білий одяг.
4. У певних ідіоматичних виразах: σηκώνει κεφάλι він підносить голову, έχει καλό αυτί має добрий слух.

Артикль може також бути використаний замість іменника, щоб уникнути його повторювання в реченні: η κατοικία μας και η των γειτόνων μας наше помешкання і помешкання наших сусідів.

Неозначений артикль